Lely45 - Зупиняти Кров

Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За децибелами не чути сварки

Ми більше ніколи не будемо ними
Вони залишились у м'язах, у пам'яті
Вони святкували дощі й іменини
Ховалися в Бога у пазусі

Вже потім пішли оскали й провини
Вже після відросли пазурі
Ні ми, ні вони ні в чому не винні
Вся суть у безглуздому казусі
Вже потім пішли оскали й провини
Вже після відросли пазурі
Ні ми, ні вони ні в чому не винні
Вся суть у безглуздому казусі

Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За децибелами не чути сварки
Я кричу, а посуд б'ється
Визнай, ми програли битву
Більш ніхто не промахнеться
О минуле ноги витру

Я ненавиджу себе
На кого ми схожі?
Між нами тільки стіни і огорожі
Нічого спільного
Ми просто сусіди
Які хотіли би роз'їхатись і збайдужіти
Але натомість в голові обіцянки про старість
Дурну шалену віданність і дитячу зухвалість
Між нами безліч клятв і пустих обіцянок
І певність, що після темряви настане світанок

Заклякли тіні і ознаки
Злякалися найбільші страхи
Розм'якли цілі, змились плани
І ми в полоні у омани
Б'ємося головою об стіну
Власноруч побудовану
Розфокусовані приціли
Пусти мене і я піду
Я піду

Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За децибелами не чути сварки
Я кричу, а посуд б'ється
Визнай, ми програли битву
Більш ніхто не промахнеться
О минуле ноги витру